ХУДОЖНЄ ОСМИСЛЕННЯ БОЮ ПІД КРУТАМИ

На сьогодні відомі два вірші про героїв Крут, які покладені на музику:
1) Передусім, це вірш Павла Тичини “Пам’яти тридцяти”, написаний у 1918 році.
В наш час відома українська співачка Марія Бурмака поклала цей текст на музику і виконала пісню (http://kruty.org.ua/pisni-pro-kruty/61-pamjati-trydtsjaty-marija-burmaka–mp3)
Цікаву музичну композицію на ці слова П.Тичини створив також відомий кобзар Тарас Силенко:

Павло Тичина “Пам’яти тридцяти”

На Аскольдовій могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців.
Славних, молодих…
На Аскольдовій могилі
Український цвіт! —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука? —
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…
На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій могилі
Поховали їх.

2) Другий вірш “Український романс” написала ще в 90-ті роки минулого століття сучасна українська поетеса з Полтави Ганна Дениско

Ганна Дениско “Український романс”

Ми упали в сніги,
Наші очі викльовують круки,
А нащадків навчать,
Як тим крукам співати хвали.
Україно, спаси! –
Простираєм прострілені руки,
Україно, прости,
Що на погин тебе віддали.
Боже, нив і дібров,
Ясних зор і захмарного лету,
Божа матір, Вкраїну
Хоч Ти захисти і спаси!
Ми упали в сніги
І хорунжі, і просто поети,
А її роздирають
Розбрату розлючені пси.
Ми упали в сніги,
Нас підступно ударили в спину,
Комісарський наган
І незгода у хаті вітця.
Україно, прости!
Воювали оружно до згину,
І не знали, що крови,
Що крови не буде кінця.
Ми конаєм в снігах,
В Київ сунуть нові Муравйови,
Хоч були ми орли,
Нас солук й яничар розпина.
Україно, устань,
Дай зневіреним сили й любови!
Україно, прости,
Коли є ще за нами вина…

Бард Володимир Скоробський поклав ці слова на музику і виконав пісню:

Юрій Руф “Ангел Смерті. Крути”

Здималась до небес земля, палав напалм,
У тій пожежі навіть сніг вогнем зайнявся –
Народний дух супроти зла повстав –
Здригнувся, впав, поліг, але не здався.

Зоря стлівала в відблисках пожеж,
Засніжені окопи, зриті кулями, мовчали,
Десь, в далині, там, на межі всіх меж,
Крильми закривши очі, ангели ридали.

І він ридав, у сховку чорноти,
Ридав навзрид, суворий Ангел смерті,
Важкий тягар на крилах мусів він нести –
Тіла трьохсот – завзятих, юних, впертих….

ВІЧНАЯ ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЯМ КРУТ !!!
ДАЙ БОЖЕ, ЩОБ І МИ У ВИРІШАЛЬНУ ХВИЛИНУ ЗМОГЛИ ПОВТОРИТИ ЇХ ЧИН НА СЛАВУ УКРАЇНІ !!!