Харківський «Процес СВУ-СУМ» (До річниці масових арештів української інтелігенції й національно свідомої молоді)
До річниці масових арештів української інтелігенції й національно свідомої молоді
Минає 88 річниця масових арештів української інтелігенції й національносвідомої молоді, засуджених на так званому «Процесі СВУ-СУМ».
Виконуючи план, наприкінці 1929 – початку 1930 року керівництво НКВСУ зобов’язалася заарештувати тисячі „ідеологічно і класововорожих елементів – активних і прихованих ворогів Радянської України. Справжнім подарунком для керівництва „Країни Рад” став і зініційований „Процес Спілки Визволення України-Спілки Української Молоді”(СВУ-СУМ). За задумом організаторів, на «процесі СВУ-СУМ» планувалося офіційно засудити кілька десятків найактивніших діячів за явну чи надуману причетність до антирадянського підпілля й одночасно, під прикриттям офіціозу репресувати десятки тисяч потенційних „ворогів народу” . На процесі «СВУ-СУМ», який проходив у березні 1930 року в Харківському оперному театрі (вул. Римарська, 21) всього було засуджено 45 діячів Спілки Визволення України і Спілки Української Молоді, з-поміж них були: 2 доктори (ВУАН), 15 професорів вищих шкіл, 2 студенти, 1 директор середньої школи, 10 учителів, 1 теолог і 1 священник УАПЦ, 3 письменники, 5 редакторів, 2 кооператори, 2 правники і 1 бібліотекар.
Серед засуджених — акад. ВУАН С. Єфремов (Голова «СВУ»), В. Чехівський (керівний діяч УАПЦ, колишній прем’єр-міністр УНР), педагог В. Дурдуківський, історик Й. Гермайзе (професор КІНО), літературний критик і письменник А. Ніковський (колишній міністр закордонних справ УНР), письменниця Л. Старицька-Черняхівська та її чоловік О. Черняхівський (видатний учений гістолог, професор Київського Медичного Інституту), академік М. Слабченко (історик, професор ОІНО), педагог О. Гребенецький, філолог В. Ганцов, мовознавець Г. Голоскевич (науковий співробітник ВУАН), студент КІНО М. Павлушков основоположник СУМу.
Всі засуджені на «Процесі СВУ-СУМ» загинули під час політичних репресій 1937—38 у Соловецьких концентраційних таборах. Загалом показова справа справа „СВУ-СУМ” мала політичне завдання обґрунтувати переслідування опозиційно налаштованої української інтеліґенції й підготувати ґрунт для подальших масових репресій над нею. „Процес СВУ-СУМ” став початком розгрому українського культурного процесу, що інтенсивно розвинувся в УРСР у 20-х-30-х роках ХХ ст.
За ініціативою Харківської крайової організації Спілки Української Молоді 7 березня 2004 року до 74 річчя „Процесу СВУ-СУМ” на фасаді Харківської обласної філармонії (колишній Харківський оперний театр, вул.Римарська, 21) була урочисто встановлена меморіальна дошка).
За задумом автора проекту – відомого харківського художника Валерія Бондаря, меморіальна дошка на вшанування репресованої української інтеліґенції виготовлена з максимальною строгістю і простою в оформленні. Лаконічну композицію – пам’ятний текст на траурному тлі – підкреслює викарбувана з лівого боку дошки мальва: традиційний символ-оберіг невмирущості народного начала.
Напис на меморіальній дошці: „Пам’яті діячів Спілки Визволення України і Спілки Української Молоді – жертв судової розправи „Процес СВУ-СУМ”, що відбулася в будинку оперного театру навесні 1930 р. і стала початком доби масових репресій проти української інтелігенції”*. Нині харківська громадськість щороку вшановує пам’ять засудженої на «Процесі СВУ-СУМ» української інтелігенції.
Павло Клененко, Харків
*Нині, під час реконструкційних робіт у приміщенні Харківської обласної філармонії, меморіальна дошка діячам «СВУ-СУМ» знаходиться на збереженні.