Спілка Української Молоді створена у 1925 році в Києві. Основним завданням СУМ була боротьба за відновлення державної незалежності України. В умовах радянського режиму організація змушена була діяти підпільно. Діяльність СУМ була викрита в 1929 році її членів заарештовано радянськими каральними органами. На судовому процесі, що розпочався в Харкові 9 березня 1930 року головними керівниками СУМ названо Миколу Павлушкова і Бориса Матушевського. Вони були засуджені та відправлені в радянські концтабори. 27 жовтня, 1, 2, 3 і 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох - "в обычном месте расстрелов" на півдні Карелії, на виконання постанови Політбюро ЦК ВКП(б) напередодні 20-ліття Великої Жовтневої соціалістичної революції, капітан Михайло Матвєєв власноручно виконав смертні вироки 1111 в'язням Соловецького табору особливого призначення (СЛОН), серед яких був Микола Павлушков. Справу за яку боролися члени СУМ продовжила українська молодь як в Україні так і за її межами. У 1935р. створено молодіжну організацію "Спілка Української Молоді" на Далекому Сході в українському поселенні у Харбіні. У 1946р. серед українців-емігрантів було створено СУМ в м.Авсбург в Німеччині. За кілька років діяльність СУМ поширилась на інші країни Західної Європи, Америки та Австралії.

Відродження СУМ в Україні відбулося у 1989 році. Перший осередок було створено 17 червня 1989 р. у Харкові. Через рік організація вже нараховувала понад 1000 членів у 19 областях. Спілка стала в авангарді боротьби української молоді за незалежність України. З серпня 1989 по травень 1990 року організації СУМ провели 27 масових заходів, 23 несанкціонованих владою, в яких взяло участь понад 64 тисячі осіб.

Спілка Української Молоді надалі проводить діяльність згідно своїх програмових засад та статутних положень, спрямовану на виховання молодої генерації українських патріотів. Зокрема проводяться виховні та оздоровчі таборові збори, наукові та вишкільні семінари, конференції, різноманітні культурницькі акції, спрямовані насамперед на відродження національних традицій та обрядів, спортивні змагання, СУМ також займається просвітницькою, науково-дослідною та благодійною діяльністю. Структури СУМ розбудовані в усіх регіонах України. СУМ проводить видавничу діяльність, зокрема видаються газета Правління СУМ "Вісник Молоді", газета Вознесенської міської орг.СУМ "EUROмолодь" та ряд інших регіональних видань. Харківська організація СУМ підготувала до друку і видала кілька виховних та вишкільних збірників-альманахів для дітей та юнацтва ("Щедрик", "Дзига"), журнал "Сніп", книгу Костя Черемського "Відродження традицій", "Шлях звичаю".

Визначними етапами в розвитку Спілки стали Великі Збори СУМ вони визначали напрямки розвитку організації, приймали доленосні рішення, спрямовували на вирішення актуальних молодіжних та суспільних проблем. Всього з 1990 року відбулося десять Великих Зборів СУМ. Ось їхня хронологія:

І - Великий Збір Спілки Української Молоді 26 - 27 травня 1990 року м. Івано - Франківськ

ІІ - Великий Збір Спілки Української Молоді 14 - 15 грудня 1991 року м. Київ

ІІІ - Великий Збір Спілки Української Молоді 27-28 лютого 1993 року м. Київ

ІV - Великий Збір Спілки Української Молоді 12- 13 листопада 1994 року м. Київ

V - Великий Збір Спілки Української Молоді 15 квітня 1995 року м. Київ

VІ - Великий Збір Спілки Української Молоді 1 червня 1996 року м. Київ

VІІ - Великий Збір Спілки Української Молоді 1 - 2 листопада 1997 року м. Чернігів

VІІІ - Великий Збір Спілки Української Молоді 25 - 26 грудня 1999 року м. Ірпінь

ІХ - Великий Збір Спілки Української Молоді 2 лютого 2002 року м. Харків

Х - Великий Збір Спілки Української Молоді 26 листопада 2005 року м. Київ.

СУМ продовжує працювати і творити свою історію, примножуючи славні традиції своїх попередників. Кращі сторінки новітньої історії Спілки Української Молоді після її відродження в Україні припадають на миті сміливих ініціатив, дотепних акцій, звернених до реального молодіжного середовища та перейнятих любов'ю й довірою до нього. І все, що буде зроблено Спілкою в подальшому буде зроблено в ім'я кращого майбутнього рідного народу.