Відійшов у вічність Микола Костянтинович Голобородько, один із наставників Харківського СУМу

Громадськість нашого краю понесла непоправну втрату – на 92 році життя відійшов у вічність видатний український лікар, науковець і громадський діяч, доктор медичних наук, професор Микола Костянтинович Голобородько.

Микола Голобородько був багатогранною і талановитою особистістю, надзвичайно послідовною і порядною людиною, яка своїм подвижництвом зробила величезний внесок у розвиток вітчизняної медицини, педагогіки, культури, у справу відродження і поширення українського простору на східних теренах нашої країни.

Як провідний українським хірург Микола Костянтинович багато років очолював відділення політравми і шоку Харківського інституту загальної та невідкладної хірургії. Поряд з медичною практикою займався фундаментальною науковою діяльністю у царинах політравми, хірургії ушкоджень, кровотечі та шоку. Результатом невтомної роботи Миколи Голобородька були численні наукові статті, монографії, а також понад 30 авторських свідоцтв і патентів України на винаходи, які стосуються різних аспектів екстремальної медицини.

Поряд з медичною і науковою діяльністю багато сил і енергії Микола Костянтинович приділяв громадській роботі. З початку 1990-х років М. Голобородько був в авангарді українського відродження Харківщини, брав участь у багатьох патріотичних організаціях, просвітницьких і культурницьких об’єднаннях. Як талановитий організатор Микола Голобородько понад 25 років очолював роботу Фонду національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича, співпрацював з Харківським міським товариством “Спадщина”, “Просвітою”, Українською асоціацією захисту історичного середовища та іншими спільнотами. Великий внесок зробив М. Голобородько і у справу виховання нових поколінь української молоді. Тривалий час Микола Костянтинович проводив освітні лекції й заняття для учасників молодіжних організацій Харківщини, був наставником Спілки Української Молоді (СУМ). Тематиці всебічного виховання юнацтва М. Голобородько присвятив кілька монографій, що не втратили актуальність і сьогодні.

Від самого початку російсько-української війни на Сході України Микола Костянтинович включився в активну консультативно-лікувальну роботу з пораненими і хворими із зони конфлікту. Для оптимізації надання домедичної допомоги пораненим він розробив спеціалізовані пневматичні шини і шорти, які в польових умовах дозволяють швидко фіксувати вогнепальні переломи кінцівок і зупиняти кровотечі при пораненнях таза (https://glavnoe.ua/news/n204871).

Як науковий консультант медичного загону швидкого реаґування “Гіппократ”, він був автором багатьох ініціятив, зокрема розробив концепцію курсу Невідкладної домедичної допомоги в екстремальних умовах, який призначений для підготування цивільного населення до само- і взаємодопомоги в складних умовах сучасного мегаполісу (https://youtu.be/8IeWEh_6ADs).

Микола Костянтинович завжди принципово і послідовно відстоював національні, культурні і соціальні потреби жителів нашого краю, боровся з проявами злочинних зазіхань на громадянські права харків’ян. Однією з останніх його ініціятив була боротьба за збереження приміщення Харківської наукової медичної бібліотеки (майдан Театральний № 5), безцінні фонди якої місцева влада без узгодження з медичною громадськістю міста самовільно перевезла в приміщення колишнього Обласного туберкульозного санаторію на околиці Харкова (вул.Архітекторів №40) (https://fb.watch/2nsOo9Dovnhttp://snip.net.ua/20170920/tuberkulozna-palychka-v-podarunok-abo-yak-u-harkovi-medychnu-biblioteku-detsentralizuvaly/).

Микола Костянтинович був справжнім патріотом України, мав тверду і дієву державницьку позицію. Але передусім Микола Костянтинович був для нас добрим другом, з яким завжди можна було поговорити про наболіле і отримати мудру батьківську пораду.

Спочивайте у мирі, пане Миколо!
Вічна і світла пам’ять…

Від української громадськості Харківщини:
Кость Черемський, Фонд національно-культурних ініціатив імені Гната Хоткевича;
Валерій Дяченко, Харківське міське товариство “Спадщина”;
Євген Пономаренко, Харківська крайова організація Спілки Української Молоді (СУМ);
Назар Чорношличник, Харківський Кобзарський Цех;
Андрій Бондар, Медичний загін швидкого реаґування “Гіппократ”.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *